Open/Close Menu Закон працює на Вас

Договором підряду називається угода, згідно з яким підрядник бере на себе зобов’язання за завданням замовника виконати певну роботу і здати йому її результат. Замовник, в свою чергу, приймає на себе зобов’язання прийняти результат роботи і, відповідно, сплатити його.

Виділяють такі види підряду:

  • будівельний підряд;
  • побутова послуга;
  • підрядні роботи для муніципальних і державних органів;
  • підряд на виконання проектних робіт та інші;
    Крім цього, норми, що регулють договір підряду, в тій чи іншій мірі регулюють будь-яке оплатне надання послуг, а також виконання технологічних, дослідних, науково-дослідних робіт та інших робіт

Сторони договору підряду

Сторонами в договорі підряду виступають замовник, який, власне, і доручає виконання іншій стороні певну роботу, і підрядник, який зобов’язується цю роботу виконати. Залежно від різновиду підряду, сторонами договору можуть стати як юридичні, так і фізичні особи, уповноважені здійснювати угоди.

Відповідно до чинного законодавства на стороні підрядника можуть брати участь кілька осіб – співвиконавців. У тому випадку, коли предмет договору неподільний, співпідрядники несуть солідарну відповідальність перед замовником за невиконання (або ж неналежне виконання) своїх зобов’язань, а також можуть виступати солідарними кредиторами по відношенню до замовника.

У випадках, коли предмет договору може бути розділений (у випадках, передбачених законодавством або самим договором підряду) кожен з співвиконавців набуває права і обов’язки та  відповідає перед замовникомв рамках своєї частки.

Субпідрядні відносини

У тому випадку, якщо законом або договором підряду не передбачено, що підрядник зобов’язаний особисто виконати роботу, він має право залучати до виконання роботи сторонніх осіб. В такому випадку він виступає генеральним підрядником, в той час як особи, які залучені для виконання робіт, виступають в якості субпідрядників. Для оформлення відносин між генеральним підрядником і субпідрядником використовується договір субпідряду, він же регламентує обсяг особистої участі генерального і субпідрядника в загальному обсязі виконуваних робіт.

Зважаючи на відсутність безпосередніх договірних відносин, ні замовник, ні субпідрядник не мають права пред’являти один до одного прямі вимоги. Відповідно, в разі неналежного виконання зобов’язань або їх невиконання замовником або субпідрядником, відповідальність перед протилежною стороною несе генеральний підрядник. В обох випадках генеральний підрядник має право на подальше пред’явлення відповідно регресної вимоги.

Спори і розірвання договору підряду

На сьогоднішній день спори за договорами підряду є  досить поширеними, що підтверджується офіційною статистикою Верховного суду України.

Незважаючи на те, що законодавство в цій сфері сформульовано достатньо чітко і доповнено правовими позиціями і роз’ясненнями Верховного суду, а судова практика досить велика, таку категорію справ досвідчені юристи не відносять до простих. Перш за все, це обумовлено тим, що процес доказування є складним процесом через наявність великого обсягу технічної та іншої документації, необхідність проведення численних експертиз.

Переважно, предметом спорів за договорами підряду стають:

  • стягнення з замовника заборгованості по оплаті за підрядні роботи;
  • стягнення неустойки за договором підряду за порушення зобов’язань в частині термінів і обсягів робіт;
  • усунення недоліків, які виникли внаслідок невиконання або неналежного виконання підрядником взятих на себе зобов’язань за договором.

Щоб довести в господарському спорі, що роботи за договором підряду були виконані якісно і в строк, необхідно надати суду належним чином оформлені документи, зокрема:

  • договір підряду (з необхідними додатками і доповненнями);
  • довідка про витрати і вартості проведених робіт;
  • журнал робіт.
  • акт приймання виконаних робіт;

Слід зазначити, що в переважній більшості випадків самою причиною подібних спорів стає невірно складений договір підряду, істотні умови в якому сформульовані  нечітко, а часто і зовсім відсутні, в результаті чого і виникають численні судові спори. У той же час правильно складений договір підряду – найкращий попереджувальний захід, що знижує ризики переходу будь-яких спорів у судову сферу. Тому під час укладання договору підряду, залучення досвідчених юристів є необхідністю.

Відповідальність сторін за договором підряду

Важливим пунктом договору підряду є умови про відповідальність сторін, що представляють собою санкції майнового характеру, що накладаються для відновлення порушених прав сторони, сумлінно виконувала свої зобов’язання, і компенсації заподіяної їй матеріальної шкоди.

У договорі, сторони можуть самостійно визначити умови договору, за порушення яких наступатиме відповідальність. Вид відповідальності може бути визначена за згодою сторін, але найчатстішими видами є штарфи або неустойки. Залучення юристів та адвокатів до складання договору підряду дозволить забезпечити правомірність договору в частині одночасного застосування декількох форм відповідальності за порушення договірного зобов’язання.

Навіть якщо з яких-небудь причин сторони не прописали в договорі умови по відповідальності сторін, відповідно до чинного законодавства сумлінна сторона має право на відшкодування завданих їй збитків. Відповідальність за договором підряду може встановлюватися у вигляді:

  • відшкодування потерпілій стороні збитків, стягнення боргу за договором підряду ;
  • сплати неустойки за неналежне виконання договірних зобов’язань або ж їх невиконання;
  • сплати відсотків за користування чужими грошовими коштами;

Відшкодування збитків за договором підряду

Відшкодування збитків є обов’язком сторони, яка порушила умови договору, компенсувати реальні збитки та упущену вигоду добросовісній стороні. Законодавством передбачено, що у ряді випадків сторони договору підряду можуть вимагати відшкодування збитків від іншої сторони.

Обгрунтована претензія замовника за договором підряду. Замовник має право вимагати (в тому числі в судовому порядку) відшкодування збитків в тих випадках, якщо мали місце:

  • відмова замовника від подальшого виконання зобов’язань за договором, пов’язаний з тим, що підрядник грубо порушує встановлений договором термін виконання роботи або ж виконує її таким чином, що стає очевидним, що робота не буде зроблена належним чином або завершена вчасно;
  • дії або ж бездіяльність підрядника, що стало причиною незбереження (загибелі або пошкодження) майна, яке було надано замовником;
  • невиконання підрядником вимог замовника усунути недоліки результату роботи в призначений ним обгрунтований термін або виконання роботи з непереборними або істотними дефектами (п. 3 ст. 723 ЦК України);
  • залучення підрядником субпідрядника, що відбулося в порушення вимог цього законодавства або ж безпосередньо умов договору;
  • невиконання договірних зобов’язань, що спричинило за собою збитки.

Можливі претензії підрядника за договором підряду.

Підрядник має право вимагати в судовому порядку відшкодування збитків в тих випадках, якщо мали місце:

  • відмова підрядника від виконання обов’язків за договором підряду, причиною якого стало невиконання замовником власних зустрічних зобов’язань або неприйняття ним заходів, необхідних для усунення обставин, які негативно впливають на виконання роботи;
  • невиконання замовником обов’язку сприяти в рамках договору підряднику у виконанні роботи;
  • відмова замовника виконувати умови договору до здачі підрядником результату роботи;
  • повне або часткове невиконання замовником взятих за договором зобов’язань, яке спричинило за собою збитки.

Одностороннє розірвання договору підряду тягне за собою правові наслідки для обох сторін. В рамках договору підряду сторони можуть домовитися про будь-якого роду обмеження по відшкодуванню збитків. Відшкодування може бути обмежена за розміром (ліміт розміру відшкодування може обмежуватися певною сумою або відсотком від суми договору), за складом (відшкодуванню може підлягати тільки реальний збиток або витрати сторони, пов’язані з відновленням порушеного права). Також, за угодою сторін може бути обмежений перелік випадків стягнення збитків.

Сплата неустойки за неналежне виконання договірних зобов’язань або  їх невиконання

Неустойкою називається прописана в договорі або законі грошова сума, яка виплачується стороною, що не виконала зобов’язання за договором або ж виконала їх неналежним чином. Можливість застосування такого запобіжного повинна бути узгоджена сторонами в договорі, інакше сторони не зможуть вимагати її сплати. Винятком є ​​випадки, коли застосування неустойки передбачається безпосередньо законом.

Неустойка може бути встановлена ​​при таких порушеннях зобов’язань підрядника:

  1. порушення термінів виконання роботи ;
  2. простроченні усунення виявлених замовником недоліків;
  3. простроченні виконання підрядником інших зобов’язань, зазначених в договорі підряду.

Неустойка може бути встановлена ​​при наступних порушеннях з боку замовника:

  1. невчасне внесення авансового платежу;
  2. оплати виконаної роботи з порушенням встановелного строку;
  3. замовник прийняв роботу, у строк, що не відповідає умовам договору;
  4. порушення строку надання обладнання, матеріалів, технічної та іншої документації;
  5. простроченні виконання замовником інших зобов’язань.

Претензія за договором підряду повинна бути не тільки обумовлена, але і обгрунтована. Сторони договору підряду вправі встановлювати будь-яку неустойку, в тому числі і її граничний розмір. Однак необхідно мати на увазі, що в ході господарського спору суддя може знизити розмір неустойки, якщо він співрозмірний з наслідками порушення самого зобов’язання.

Сплата відсотків за користування чужими грошовими коштами

Відсотки за користування чужими грошовими коштами можуть бути стягнуті за рішенням суду за прострочення виконання виключно грошового зобов’язання. Стягнення таких відсотків можливо незалежно від того, чи встановлені вони в договорі підряду.

Замовник має право вимагати сплати відсотків в тому випадку, якщо:

  • підрядник своєчасно не повернув надані йому матеріали або інше майно замовника, що не відшкодувавши їх вартість;
  • після отримання авансового платежу підрядник виконав роботу частково і повинен був повернути частину авансу, яка не була витрачена для виконання робіт.

Підрядник, в свою чергу, має право на стягнення таких відсотків в тому випадку, якщо замовник не вніс вчасно авансовий платіж або не сплатив підряднику виконану і відповідним чином прийняту роботу, а також в інших випадках невиконання замовником обов’язків по оплаті праці.

Підводячи підсумок, варто зазначити, що навіть при повному взаєморозумінні сторін необхідно передбачити всі потенційні ризики при складанні договору підряду. Найкращим рішенням є залучення до складання договору досвідчених юристів, що спеціалізуються на договірному праві. У цьому випадку обидві сторони договору можуть бути впевнені в тому, що в договір включені всі істотні умови, і договір в достатній мірі відображає права та інтереси кожної сторони.

У разі ж виникнення спірної ситуації сторонам слід подбати про збір документації та проведенні всіх необхідних експертиз. З огляду на складність доказової процедури, в господарському спорі сторонам також варто вдатися до професійної юридичної допомоги адвокатів, що мають досвід в подібного роду справах